Столярчук, Маскулов і Зимак – переможці кубку Шохіна

 Турнір пам’яті Сергія Валентиновича Шохіна цьогоріч проводиться вдруге у стінах БК «Zovex». Минув рік, відколи Сергій Валентинович після довготривалої хвороби покинув нас, та все ж залишився у пам’яті багатьох більярдистів в Україні та поза її межами. Доказом цього стали 107 учасників з різних куточків України, які зібрались, аби за улюбленою грою вшанувати пам’ять Сергія Шохіна.

До боротьби, окрім ветеранів та сеньйорів, були запрошені також майстри – гравці від 30 до 40 років. Найбільша кількість учасників зібралася в категорії «сеньйори» – 46 більярдистів, «майстрів» набралося на 10 менше – 36 спортсменів. Найстарших гравців (до 1964 р.н.) також завітало немало – аж 25.

Задля того, щоб дати можливість гравцям поспілкуватися між собою, формат змагань складався з двох етапів: кваліфікація у групах та плей-оф. Грали в улюблену дисципліну Сергія Шохіна – комбіновану піраміду зі змінами (преміальну кулю знімає суперник, штраф – з полиці). Прекрасний перехідний кубок залишиться у стінах клубу, де наступного року з ним сфотографуються нові переможці або ж гравці, які захистять титул.

МАЙСТРИ

36 більярдистів розсіяли за регіональним критерієм на вісім груп. В перших чотирьох змагалися по п’ять учасників, в решті – по чотири. Отож з першої половини до плей-оф відбиралися по троє кращих, а з другої – по двоє.

Як це часто буває з цим гравцем, у групі А «вистрелив» Віталій Самсонов, який посів перше місце й обіграв «всуху» головного фаворита не лише групи, а й турніру – Ігора Мартина. Ігор зробив висновки, тому більше не віддав жодної гри решті суперників і посів другу стрічку. Третім зупинився хмельничанин Дмитро Заєць. Вадим Слєпов і Віктор Шальнєв посіли четверту-п’яту сходинки та завершили боротьбу. До слова, Шальнєв вже кілька років не відвідував пірамідні турніри Львова і цим лише підтвердив девіз цих змагань: «Головне не перемога, головне – участь».

По три зустрічі в групі В виграли Олександр Сайков і Богдан Кривко. Проте за результативністю кращим став Сайков і вийшов з боротьби першим, а Кривко – одразу за ним. Володимир Клемра та Кирило Безлейкін фінішували з однаковим результатом, тому до плей-оф пройшов переможець в особистому протистоянні. Ним став Володимир Клемра. Разом з Безлейкіним на останньому місці боротьбу покинув гість з Житомира Денис Батурський.

У групі С до плей-оф дісталися лише львів’яни. Перемогу здобув Павло Дуркач. Другим став Юрій Хрущ. Трійку сильніших замкнув Олександр Семчишин. Юрій Слюсар та ковельчанин Василь Федорук не змогли продовжити боротьбу і вибули зі змагань.

Першим у групі D був місцевий «катала» Юрій Фурманчук, а за ним приєднався до учасників вирішальної стадії і Максим Столярчук. Третє місце за результатом особистого протистояння дісталося Тарасу Шиманському.

По дві перемоги в групі Е одержали Микола Федишак та Василь Єгоров, які стали учасниками олімпійки та залишили позаду Романа Бойка й Ігора Рісного. Вгрупі F найкраще зіграв Ігор Клим, за ним – Іван Башмарин. З нічим залишилися Валерій Бачинський та Василь Потопляк.

Єдиним, кому вдалося виграти всі три зустрічі в групі G, став Андрій Щудло. Ігор Душек зайняв друге місце та пройшов далі. Олег Кузик і Олександр Чамбула відправилися додому, але я певен, що вони зголосяться відвідати наступний турнір. Замкнули 20-ку найсильніших серед майстрів Богдан Лозинський та Василь Дешко, що посіли перше-друге місця в групі Н. Віктор Бабенко та Олег Пиз не змогли знайти аргументів проти переможців.

Першими боротьбу в плей-оф у цій віковій категорії покинули Тарас Шиманський (поразка від Василя Дешка 0-3), Володимир Клемра та Олександр Семчишин, які поступилися Ігору Душеку та Василю Єгорову 1-3 і 0-3 відповідно. Дмитра Зайця без боротьби пропустив далі Іван Башмарин, що покинув турнір через особисті обставини. Фаворити олімпійки впевнено дійшли до чвертьфіналу: Максим Столярчук «всуху» обіграв Миколу Федишака, Ігор Мартин – Олександра Сайкова, Богдан Кривко вибив з боротьби Павла Дуркача (3-0), з аналогічним рахунком Ігор Клим розібрався з Василем Дешком, а Дмитро Заяць не дав змоги поборотися за перемогу Богдану Лозинському. Попри таку кількість «сухих» перемог, ще у двох матчах суперники просто «вигризали» можливість пройти далі. Юрій Фурманчук дотиснув свого тезку Хруща у контрі, ще в одному важкому матчі Василь Єгоров здолав місцевого профі Андрія Щудла.

У чвертьфіналі Юрій Фурманчук залишив на п’ятому місці Ігора Клима з рахунком 3-0. У решті матчів домінували фаворити: Максим Столярчук обіграв Дмитра Зайця, Богдан Кривко – Ігора Душека, а Ігор Мартин – Василя Єгорова. Всі матчі завершилися з однаковим рахунком 3-1.

Суто львівські півфінали Столярчук – Фурманчук і Мартин – Кривко пройшли у кращих традиціях місцевих протистоянь. Обидва матчі тримали глядача в напрузі до останньої кулі, тому, як годиться, переможці визначилися лише у вирішальних партіях. До фіналу пройшов Максим Столярчук, що спромігся на неймовірний «камбек», програючи 0-2 Юрію Фурманчуку.

Як сказав Максим після матчу: «Для перемоги над Фурманчуком мені потрібно було встигнути перевести хоча б половину куль в «дім» до того, як Юра заб’є свояка.» Столярчук зауважив, що це вдалося лише при рахунку 0-2 не на його користь, але загалом тактика спрацювала.

Ігор Мартин також першим підпустив до перемоги свого суперника (1-2), але знайшов сили побороти Богдана Кривка і склав пару Столярчуку в головному поєдинку.

Фінал розпочався впевненим підходом Ігора Мартина, і це змусило Максима Столярчука кидатися в погоню. За схожою схемою попереднього матчу, де Столярчук обіграв Фурманчука, знову ж кулі переводилися в «дім», при цьому основний акцент Максим зробив на те, аби не віддавати «чужого». Це теж принесло плоди: спочатку рахунок в матчі зрівнявся, а згодом Столярчук почав нарощувати перевагу. На жаль, цього вечора Мартину не вдалося виграти більше жодної партії, і серед майстрів переможцем кубку Шохіна став Максим Столярчук.

СЕНЬЙОРИ

Найбільша кількість учасників зібралися в категорії сеньйори – 46 більярдистів. З 10 груп в плей-оф відбиралося 26 спортсменів. В кожній з них був щонайменше один фаворит, який перемагав зі 100% результатом. У групі АОлександр Клімов не віддав жодної партії у чотирьох матчах. Разом з ним тріумф розділили Василь Погинайко та Андрій Загайнов. У групі В впевнено переміг Айрат Маскулов з Житомира, який, безперечно, вважався одним з фаворитів на турнірі. Другим фінішував лучанин Юрій Назарук, а останнє прохідне місце дісталося Вадиму Ковалю. На вершині групи С розмістився Олег Орлянський, а з ним учасниками олімпійки стали Сергій Купріянов та Анатолій Тиханський. При цьому Тиханський пройшов далі завдяки позитивному результату в особистій зустрічі з Володимиром Демкурою. Кращим у групі D став Віталій Махненко. Василь Міщишин і Роман Дзікун з однаковою кількістю виграних матчів (по два) розділили друге-третє прохідні місця. Тріо переможців у групі Е виглядало так: Тарас Фуканчик, Джон Сурмай та Віктор Гула. В останній групі з п’яти учасників (група F) краще за всіх виступив Віктор Суходольський, за ним – місцевий гравець Олександр Гречин, а замкнув трійку «олімпійців» Віталій Ньорба з Ужгорода.

В інших чотирьох групах (GHIJ) боролися по 4 спортсмени. Тут перемогли Петро Закс з Луцька, Сергій Король з Ужгорода, Ілля Осачук з Чернівців і львів’янин Мирон Штогрин. На других місцях до них долучилися Володимир Квасюк, Михайло Гриник, Роман Мотовиляк і Анатолій Байцим.

У плей-оф технічною перемогою над Анатолієм Байцимом, який змушений був їхати додому, пройшов далі Роман Мотовиляк. Перевага одного з суперників на стартовому етапі принесла практично всі «сухі» результати: Ілля Осачук обіграв Романа Дзікуна, Володимир Суходольський – Анатолія Тиханського, Юрій Назарук виявився сильнішим за Володимира Квасюка, Сергій Купріянов не залишив шансів Василю Міщишину. Так само вигравали й Олег Орлянський, Тарас Фуканчик і Михайло Гриник. Лише на партію престижу проти Олександра Гречина спромігся Віктор Погинайко (1-3), і в єдиній контрі проти Андрія Загайнова перемогу здобув Джон Сурмай.

На стадії 1/8 боротьба тривала практично у кожному поєдинку до останньої партії. В контрах перемогли Сурмай, Закс, Орлянський та Гриник. «Сухими» свої лузи залишили Осачук та Гречин. Єдиний результат 3-1 був зафіксований у протистоянні Мотовиляка та Клімова, де кращим виявився Клімов. У чвертьфіналі Клімов не менш впевнено, ніж у попередньому матчі, обіграв Осачука (3-0), з рахунком 3-1 Маскулов відправив додому Сурмая, а Гриник – Орлянського. Найдовше боролися Гречин і Закс: у вирішальній партії до півфіналу дістався Гречин.

За крок до фіналу Айрат Маскулов обіграв Олександра Клімова (3-0). В паралельному матчі Михайло Гриник вдало стартував проти Олександра Гречина і виграв дві перші партії. Гречину вдалося зрівняти рахунок, але сил на «камбек» у контрі не вистачило. В результаті другим фіналістом став Михайло Гриник (3-2).

У фіналі гравці продемонстрували дуже якісну гру в усіх її проявах. Матч таких сильних суперників не міг закінчитися інакше, ніж у вирішальній партії. Кращим сьогодні став Айрат Маскулов, який залишив Михайла Гриника на другому місці та виграв кубок Шохіна-2019.

ВЕТЕРАНИ

У ветеранів 25 спортсменів розподілилися на 5 груп по 5 учасників. Знаючи про повільний темп «старої» школи, дистанцію для них було встановлено до двох перемог.

На стадії кваліфікації жодних сюрпризів не сталося, адже перемогли у своїх групах основні фаворити: Анатолій Маліванчук, Степан Мирончук, Микола Зимак, Олександр Синякевич та один з найстарших учасників Володимир Грабань (1940 р.н.). До них приєдналися Ростислав Лящук – найстарший з ветеранів (1939 р.н), Володимир Дембіцький, Олексій Стьопін, Іван Ариванюк, Олександр Косік, Махір Рзаєв, Богдан Романович, Йосип Карпів, Володимир Смольницький та Святослав Іванів.

16 гравцем, який заповнив сітку плей-оф, став Ігор Антонів. Він мав найкращий результат за особистими показниками серед учасників, що посіли четверте місце в групах.

На стаді плей-оф у ветеранів розпочалися несподіванки. Йосип Карпів зняв із дистанції одного з фаворитів турніру Анатолія Маліванчука (3-2), ще в одній контрі діючий чемпіон України Олександр Синякевич поступився лучанину Івану Ариванюку. Микола Зимак здолав Богдана Романовича, а Владислав Грабань – Ігора Антоніва (обидва 3-2). На жаль, за станом здоров’я Грабань був змушений покинути боротьбу. Пройшли до ¼ також Володимир Смольницький, Олександр Косік та Олексій Стьопін.

Без боротьби технічною перемогою до півфіналу дістався Микола Зимак. Далі знову несподіванка: Олексій Стьопін вибиває з турніру ще одного претендента на титул Степана Мирончука (3-2). Олександр Косік у напруженій боротьбі обіграв Івана Ариванюка (лучанину так і не вдалося взяти реванш за минулорічну поразку на турнірі в Луцьку, тоді Косік переміг 3-1). Замкнув квартет переможців Йосип Карпів впевненою перемогою над Володимиром Смольницьким (3-1).

У півфіналі знову ж таки несподівана перемога Олександра Косіка над досвідченим Йосипом Карпівим з рахунком 3-1 дала йому можливість зіграти в головному поєдинку. Тим часом Микола Зимак не залишив шансів Олексію Стьопіну і розгромив того «всуху».

Переможець турніру в цій віковій категорії став відомим дуже швидко. Микола Зимак продемонстрував гру одного актора і ще одним розгромом в останньому матчі здолав Олександра Косіка (3-0).

за матеріалами ресурсу Більярд – блог Павла Будчика

Залишити відповідь